Віртуальна інформхвилинка «Гумор найкращі ліки у важкі часи»

Під час карантину усім доводиться нелегко. Ми часто шукаємо якихось особливих приводів для щастя. Можливо, варто подивитися на світ  простіше, так, як у дитинстві, й усміхнутися? Щедра «порція» сміху –безкоштовний «наркотик», який надовго викликає ейфорію. І чим вища його якість-то краще, запевняють психологи.

Наука про сміх-гелотологія, зародилася в Америці в 70-і роки минулого століття. А її засновник, Норман Казінс, увійшов в історію, як «людина, що розсмішила смерть». Казінс страждав на рідкісну хворобу суглобів, і коли в медиків опустилися руки, хворий зачинився в кімнаті і годинами  дивився кінокомедії і щиро сміявся І результат не забарився. За тиждень зникли болі,за місяць почав Казінс рухатися, а за два-вийшов на роботу!Відтоді у всьому світі і почали вивчати вплив сміху на людське здоров’я.

Гумор, сатира у нашому житті такі ж важливі, як вода, повітря і їжа.

Сміх-інколи просто незамінний помічник в складних життєвих ситуаціях. Отже людина яка вміє щиро сміятися ніколи не втратить надію. Іноді сміх дає заряд організму і спонукає до продуктивної роботи чи відпочинку.Це «працює» на нас,так званий «гормон щастя»-ендорофін.

Коли ми сміємося,то рухається 80 грудних м’язів. Недарма ж кажуть: «Хвилина сміху подовжує життя на місяць!».

До речі, у віці від одного до п’яти років люди сміються найчастіше, щиро і багато.тому у них зазвичай хороший настрій.

Тому одна видатна американська Мері Уокер, яка була військовим хірургом,сказала: «Сміх є щіткою, яка змітає павутиня з нашого серця!».Мабуть, краще і не скажеш. Отож будемо сміятися і радіти, поки це можливо.

До Вашої уваги

 Павло Глазовий  «Гуморески»:

ХХХХХХХХХХХ

Лягай спати вже, онучку,—

Дід говорить басом.—

Я, як був таким маленьким,

Лягав з курми разом.

А онучок здивувався:

— Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю,

Додолу не впали?

Хххххххххххххххх

А ти, тату, в школі вчився?

— Учився, Сергійку.

— А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

— Було таке, траплялося...—

Хлопчик засміявся:

— Тоді мама правду каже,

Що я в тебе вдався.

Ххххххххххххххххххх

Прочитав школяр Євген

У серйозній книжці,

Що філософ Діоген

Жив колись у діжці.

І дивується хлопчак:

— Як це можна, тату,

Щоб філософ — і не міг

Збудувати хату? —

Батько каже:— Хто ж, синок,

Лізе в бочку з жиру?

То він хохму відколов,

Щоб дали квартиру.